ВІКОПОМНЕ                              ГЕРОЯМ  СЛАВА!

      27 ТРАВНЯ ПРЕДСТАВНИКИ МИРОНІВСЬКОЇ РАЙОННОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ВО «СВОБОДА» ВЗЯЛИ УЧАСТЬ В УРОЧИСТИХ ЗАХОДАХ, ПРИСВ’ЯЧЕНИХ 364-ІЙ РІЧНИЦІ ПЕРЕМОГИ У БИТВІ ПІД КОРСУНЕМ

      Гомоніла Україна,

      Довго гомоніла,

      Довго, довго кров степами

      Текла-червоніла.

      І день, і ніч гвалт, гармати;

      Сумно, страшно,

      А згадаєш –

      Серце усміхнеться.

                                 Т.Шевченко

      Є місця на землі, де час від часу йдуть бойовища. Вони ніби зачаровані і притягують людей позносити свої та чужі голови. Таким місцем в Україні є Корсунь. Ще за часів Козаччини тут відбулися чотири великих битви, які так чи інакше визначили долю наших предків і впливали на історію України.

      Першою відомою битвою є повстання корсунців проти шляхти 1605 року. Вони розбили поляків і кілька років не визнавали влади Речі Посполитої. Це дало поштовх до масового покозачення поспільства.

      Тут 4 квітня 1630 року Тарас Трясило розбив польських поневолювачів.

      Як став місяць серед неба,

      Ревнула гармата;

      Прокинулись ляшки-панки,

      Нікуди втікати!

      Прокинулись ляшки-панки,

      Та й не повставали:

      Зійшло сонці – ляшки-панки

      Покотом лежали

      А через сім років це зробив гетьман нереєстрових козаків Павло Бут (Павлюк) і корсуньці стали основною силою руху за права людності та волю краю.

      Найбойовитішою і, мабуть, таки неперевершеною за військовою майстерністю була битва 16 травня (за ст. ст.) 1648 року у Гороховій Долині коло Корсуня (тепер Виграїв). Основними полководцями в ній були Богдан Хмельницький із Суботова та Максим Кривоніс із Вільшаної. За чотири години добірне польське військо було розбите вщент: 500 чоловік вбито і дев’ять тисяч забрано в полон. Серед них 800 старшин різного рангу. Ця битва стала поворотною для долі України. Оскільки польські гетьмани й ознаки їхньої влади були захоплені козаками, вони обрали гетьманом України Богдана Хмельницького. Почалася розбудова держави, створено 16 полків (своєрідні області).

      Битва під Корсунем унікальна ще й тим, що втрати козаків були найменшими – 70 убитих і 95 поранених.

      27 травня в селі Виграїв проходили урочистості, присвячені цій вікопомній битві. Сюди прибули представники Міжнародної асоціації «Козацтво», Всеукраїнського об’єднання “Свобода» та духовенства. Від імені сучасного козацтва учасників заходу вітали почесний Верховний отаман, генерал козацтва України Конечний О.М., Головний отаман Черкаського краєвого козацького товариства ім. І.Золотаренка, генерал-полковник Милокост В.І. та його перший заступник, генерал-лейтенант Волков М.К. Вони подякували корсунським свободівцям за впорядкування та підтримання в належному стані цих історичних місць і вручили їм почесні грамоти.

      Після молебню, присвяченому пам’яті всіх, хто поклав життя у боротьбі за волю і відновлення державності в Україні, стараннями учасників зібрання було встановлено та освячено дубовий хрест на символічній козацькій могилі поряд із монументом Слави.

      І накінець, як водиться в українців – нащадків славних козаків, - куліш та патріотична пісня.

      Ідуть…Хтось душу продавать, хтось тіло…

      А ми йдемо в загін до Чучупак!

      Нехай хмеліють із столів чужинських пійлом –

      А нам бенкет влаштує Залізняк…

      І після третьої, яка – за Україну,

      Ми знаєм: сотні з нас у тих боях загинуть,

      Та ми залишимося на землі своїй.

                                       Л.Даценко