СОЛОВ’ЇНА ПІСНЯ МИКОЛИ «КРУКА»

ВИТІВКИ ВЛАДИ

      Заступник голови Миронівської районної ради регіонал Микола Лінський зареєструвався у 117 виборчому окрузі міста Львова як незалежний позапартійний кандидат під псевдо «Крук».

      Всяка влада рано чи пізно змінюється. Теперішня не є винятком. Хотілося б, щоб це відбулося якомога швидше. Інакше саме слово «влада» буде вживатися як нецензурне. А якщо й протримається вона ще деякий час, то лише завдяки хитрим технологіям та лукавим маніпуляціям. Яскравий приклад тому – чисто технічна і брудна участь у виборчій кампанії заступника голови Миронівської районної ради Миколи Лінського.

      Штрихи до «партрета» (згідно власноруч написаної автобіографії)

      Народився наш майбутній «парашутист» 21 травня 1978 року в славному селі Мисайлівка Богуславського району.

      У 2008 році закінчив (хоча злі миронівські язики всяке патякали) Київський національний економічний університет ім. Вадима Гетьмана. Здобув кваліфікацію спеціаліста права, юриста.

      Трудову діяльність розпочав у 2003 році як приватний підприємець. ІЗ 2007 року, відколи був призначений керівником Миронівського районного виборчого штабу Партії регіонів, тілом і душею прикипів до цієї грошовитої політичної сили. У 2008-2010рр. – вже на посаді керівника окружного штабу регіоналів та голова Миронівської районної організації синьо-білих. Після перемоги Віктора Януковича на виборах президента виснаженого та знесиленого виборчою боротьбою Лінського, зваживши на його «неабиякі заслуги», призначають на посаду голови Миронівської державної адміністрації (20.04.2010р.). Та хвороба – річ невблаганна. Тож нашого «хворого» через два місяці «верховний лікар» вимушений був звільнити з посади за власним бажанням (15.06.2010р.).

      Нині він депутат Миронівської районної ради від Партії регіонів і обіймає посаду заступника голови (здоров’я дозволяє).

      Отак і сидів би нікому непримітний Микола на тихій та спокійній посаді, вчасно отримуючи хорошу зарплату, премії разом із надбавками у повному обсязі, якби не вибори до Верхрвної ради. Нутром відчуваючи, що його стихією є якраз вони, в момент вирішив і грошенят підзвробити, і себе показати. А тут ще й рідна партія просить та умовляє допомогти в проведенні «чесних виборів» у західних округах. Саме у західних, де рейтинг нульовий, конче потрібні «спеціалісти та «проффесіонали». Тож, не вагаючись, наш «парашутист» приземлився у Львові, де й зареєструвався у 117 виборчому окрузі як «позапартійний» самовисуванець на псевдо «Крук». Як кажуть у таких випадках школярі, повний абзац!

      Далі знахабнілий від безкарності Микола Крук, як свій серед своїх, розміщує в інтернеті своє кандидатське звернення до шановних галичан, закликаючи їх не йти на вибори і, обіклавшись різною зброєю, шле «палкі вітання» як владі, так і опозиції. Радимо подивитися і послухати. Повірте, сміятися будете до сліз! Золотий шедевр риторики! Це не просто звернення, це – пісня солов’їна!

      За браком місця подаємо лише деякі «перли» великого комбінатора:

      «Ситуація на сьогодні така. Бандитська опозиція проти бандитської влади – всі одинакові!»

      «…провладні кандидати роз’їзджають по селах та містах на дорогих авто розповідаючи про великі успіхи та досягнення, про нові дороги, відремонтовані школи, освітлені вулиці, Але люди не розуміють, що все це зроблено за їхні кошти”.

      «…представники…влади – жирують у дорогих ресторанах та смакують дорогу горілку, сміються з того, як легко розводять вас, простих українців. Все, на що може розраховувати простий громадянин від таких політиканів, це кіло гречки, пачку печива, пляшку дешевої горілки перед виборами. Нам не потрібні такі депутати!»

      «…гидко дивитися стає від того, як регіонали показують покращення життя вже сьогодні».

      «Ми перемогли у боротьбі за свою свободу поганих москалів, поляків, жидів».

      Досить, бо здається, Микола Васильович перестарався! Отакий він – регіонал «Крук» і така його виборча кампанія!

      А взагалі то, після такого щиросердечного одкровення партійне керівництво та Миронівська районна рада мала би викликати цього птаха і продиктувати йому заяву про звільнення… «за власним бажанням».

      Та дива не станеться. Мабуть, є «в Києві дядько».

      А.Щ.